Будні контролерів

Нещодавно ми писали про наших контролерів.
Сьогодні ми розповімо короткі історії , які трапляються у їх роботі:🖊
💙💛«Минулого тижня мені відчинив двері чоловік з величезним ножем у руках. Він просто тримав його і не забороняв зайти в квартиру. Я зайшла тільки тоді, коли він виконав моє прохання віднести ніж на кухню.»
💙💛«Один із споживачів просто почав силою затягувати мене в туалет , де , власне кажучи, стоять лічильники, щоб я випадково не почала розглядати умови проживання. Насправді нам байдуже яка квартира чи будинок. Ми просто маємо отримати доступ до лічильника, щоб виконати свою роботу».
💙💛«П’яничок дуже багато. Насправді не зрозуміло як поведе себе людина в тому чи іншому випадку, коли вона не в адекватному стані. Тому до таких людей страшно заходити.»
💙💛«Часто не пускають, бо в країні воєнний стан, і , цитую «нашо та комуналка». На жаль, наш універсальний ключ від під’їздів не надто універсальний, тому інколи просимо в домофон, щоб люди відчинили. Не відчиняють. А потім, через деякий час мешканці того будинку висловлюють невдоволення, чому ми не принесли рахунки».
💙💛«Рік тому мене побили. Просто я не сподобалася чоловіку, який на вигляд досить інтелігентний. Просто вдарив кулаком в груди. Я впала. Викликали поліцію, але це історія не набула розголосу.»
💙💛«Найгірше, коли ти цілий день на роботі і хочеш в туалет (вибачте за подробиці). Тоді починаєш просити споживачів. Зрозуміло, що люди не хочуть впускати. Почуваєшся ніяково.»
💙💛«На вул. Панаса Мирного в дворах є собака Матильда. Ми її добре знаємо і стараємося оминати. Вона полюбляє кусати. »
💙💛«Люди часом скаржаться, що ми не залишаємо рахунки в дверях, а опускаємо в поштові скриньки. Якщо ж скриньок немає , то залишаємо в під’їзді. Колись ми кзалишали рахунки в дверях кожного абонента, на що люди сказали, що то маячки для злодіїв.»
💙💛«А мене, великого і сильного чоловіка вдарили. Ні, не боялися, бо знають, що я на роботі і у відповідь можу лише піти з будинку.»
Це лише маленька частинка історій, хоча дуже і дуже показова, чи не так?