Ніна Сабадан. Кращі працівники Хмельницькводоканалу

Сабадан Ніна Іванівна – оператор контрольно-сервісного центру. Хоча виконує дещо іншу роботу – розносить оплату населення. Як часто люди відправляють гроші не туди, куди втрапляють нічийні гроші і скільки звітів потрібно зробити за місяць – про це поговорили з Ніною Іванівною у нашій рубриці #кращіпрацівникиводоканалу
Ніна Іванівна, для початку розкажіть, скільки років ви вже працюєте у нас?
З 2003. До того працювала воєнним представником, касиром в аптеці, на водоканалі вже приймала людей. Тепер працюю з цифрами.
Що означає «вносити оплати»? Хіба банки не дають нам готову інформацію?
Дуже багато людей, що платять «на дивані» з онлайну можуть внести малесеньку помилку в шаблоні – і тоді автоматично така проплата не пройде. Наприклад, людина може написати крапку після суми оплати. Тоді ми вносимо це вручну.
Часто буває, що люди просто оплачують водоканалу без жодних реквізитів?
Ще й як! Людина не є власником квартири. Ні особового рахунку, ні адреси не кинула. А за водичку заплатила. А куди ті гроші перекидати? Якщо навіть в базі такого власника нема?
Як взагалі таке може трапитися?
Найчастіше це оплати через термінали. Звідки нам лише гроші не приходять! І з Старокостянтинова, і з Хмільника, навіть з Одеси.
Що робити людині, що оплатила неправильно?
Звернутися до свого банку з квитанцією після 20-го числа. У кінці кожного місяця, гроші, що прийшли до водоканалу повертаються у банк, звідки була здійснена оплата.
Які ще проблеми можуть виникнути?
Люди платять просто за воду. Кидають 200 грн за воду, хоча у споживача може бути заборгованість за водопостачання 50, за водовідведення – 120, а за абонплату 50. Потім телефонують, ображаються, ми робимо перекидку. Важливо оплачувати за все окремо.
Скільки звітів ви робите щомісяця?
Звіти йдуть по кожному банку окремо (їх близько 20). Окремо водопостачання, водовідведення, абонплата. Окрім того, займаємося ще й судовими зборами.
Як змінилася робота за ці роки?
Зараз набагато її більше. Бо люди перейшли в онлайн. Але раніше це все було не автоматизовано. Я ходила в банки і забирала квитанції. На роботу поверталася з мішком квитанцій, які потім вручну переглядали, і якщо щось не знаходили – знову йшли в банк.
Найголовніше – і зараз і тоді – внести все правильно. Навіть різниці в копійку бути не може. Це людські кошти, які допомагають водоканалу працювати.