Історія підприємства
У 1909 році у Хмельницькому був збудований перший централізований питний водопровід, що використовувався для потреб військових казарм, і складався всього лише з однієї свердловини, водонапірної башні, та водопроводу. Свердловина давала 3500 відер води в годину (тобто 35 м3).
В той час, по місту для побутових потреб воду в діжках розвозили приватні водовізники. Брали її з річок — Південного Бугу, Плоскої, Кудрянки. Хмельницький (на той час Проскурів) розташовувався на заболоченій місцевості — тому , в районах, що були ближче до річки в криницях – вода була поганої якості — така собі суміш дощової і річкової води.
Це негативно впливало на епідеміологічний стан. У місті були випадки епідемії вірусних захворювань.
А вже в 1929 році довжина водопровідної мережі простяглася на 22 км. До водопостачання підключили 155 будинків.
Водогін розширювався та розвивався. В 1938 році при Проскурівському водогоні утворили майстерню. Складалася вона з директора, технорука, ст. десятника, бухгалтера та сторожа.
В 1950 році у Раково і Дубово було введено в дію чотири артезіанські свердловини. Це важливий крок в історії розвитку водоканалу, адже воду з річок наше підприємство вже давно не використовує.
Цікаво, що в той час була і своєрідна секція “техніки” – 1 автомобль, 7 підвід, 8 діжок та 33 коні.
на фото – перша водонасосна станція (50-60х рр.)
